У разі припинення суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) його зобов’язання не припиняються,  – інформує видання ligazakon.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 460/2318/19 визначив, що зобов’язання набуті підприємцем під час здійснення ним господарської діяльності залишаються навіть після припинення державної реєстрації господарської діяльності ФОП.

З повним текстом постанови можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформититут.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена відповідачем після припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що свідчить про неможливість притягнення його, як фізичної особи до відповідальності згідно абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП.

Рішенням суду першої інстанції заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Управління Держпраці подало апеляційну скаргу.

Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд скаргу задовольнив, з огляду на таке.

Апеляційний суд зазначає, що однією із особливостей підстав припинення зобов’язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) її зобов’язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відтак, апеляційний суд вважає безпідставними доводи позивача про наявність підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови з підстав припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, оскільки інспекційне відвідування ФОП проводилось до припинення реєстрації господарської діяльності суб’єкта господарювання та порушення норм законодавства про працю встановлено під час здійснення ФОП господарської діяльності, а зобов’язання набуті підприємцем під час здійснення ним господарської діяльностізалишаються навіть після припинення державної реєстрації господарської діяльності ФОП.

Враховуючи вищенаведене, позивачем не доведено правомірність своїх дій, а відповідачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються його заперечення, відтак позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та до задоволення не підлягають.