Цю історію, сповнену доброти й співчуття поширило німецьке видання Deutsche Welle.

Попри карантин, один з мишленівських ресторанів Кельну працює, хоч і не у звичному режимі, і не для постійних клієнтів, а для звичайних безхатченків міста. Як каже шеф-кухар Даніель Готтшлих, він і його команда не сидить склавши руки. Вони безкоштовно готують для тих, кому зараз найважче.

Робота, не дивлячись на запроваджені владою обмеження, кипить у буквальному розумінні того слова. Поки шеф-кухар помішує вершковий соус для фрікасе з індички, другий кухар Ерік Шміц дістає овочі з духовки, а менеджер ресторану Юрій Апелюшинський нарізає картоплю.

Звичайно, персонал працює у захисних рукавичках, масках і з дотриманням усіх санітарних норм і правил.

На їхніх обличчям посмішки, адже вони роблять добру справу.

Ресторан Ox & Klee знаходиться в одному з трьох “домів-кранів”, які звисають на березі Рейну у колишньому порту Кельна. Вікна ресторану виходять на Рейн. Видніються пришвартовані яхти та можна побачити Кельнський собор.

Зазвичай на кухні дорогого ресторану готують далеко не картопельку. Ресторан має дві зірки французького гіда “Мишлен”. Вечеря у закладі не з дешевих – коштує близько 200 євро на одну особу і, до речі, столик бронюють завчасно.

Через карантинні обмеження в Німеччині ресторани, кафе, бари та інші заклади харчування зачинені для відвідувачів з середини березня. Але Даніель Готтшлик не може сидіти без діла і вирішив зі своєю командою все ж готувати. Два рази на тиждень вони готують для кельнських безхатченків. Повар запевняє, що “готують вони з таким же завзяттям і відчуттям смаку, як і для звичайних своїх відвідувачів”.

Зараз для безхатченків особливо важко. Влада закликає всіх залишатись вдома, але дім є не у всіх. Такі люди у групі підвищеного ризику, адже вони не мають не тільки домівки, а й можливості помити руки, як того вимагає ситуація. Та й до медиків майже ніхто з них не звертається, але це не означає про відсутність захворювань, пояснює Аня Райхельт, голова благодійної організації “Друзі кельнських вулиць та їх жителів”.

Поки влада не сильно квапиться з допомогою, то ж рядові кельнці та підприємці на зразок Даніеля Готтшлих, стали допомагати. Інші громадяни теж не стоять осторонь і кожен намагається допомогти хто як може. У деяких німецьких містах з’явились “забори з подарунками”. Тут всі охочі залишають пакети з їжею, одягом, засобами гігієни для тих, хто в скруті й не може про себе подбати. Для прикладу, тільки у Кельні таких заборів більше двадцяти!

Як каже Даніель, він не в перше готує для безхатченків. Цієї зими його ресторан вже брав участь у доброчинній акції допомоги тим, хто залишився на вулиці. Але цього разу все набагато складніше в умовах пандемії. Бізнесу важко, ситуація безпрецедентна, але завжди думаєш про те, що є ті кому зараз ще важче, пояснює Данієль.

Не дивлячись, що зараз ми зачинені, ресторан не працює, за оренду доводиться платити зі своєї кишені. Співробітникам 60% зарплатні, на час карантину, сплачує держава. Щоб не збанкрутіти й не піти в мінус ми вирішили у ресторані поки продавати набори для приготування їжі в дома.

Ми працюємо у команді з волонтерами та благодійними організаціями. Нашу приготовану їжу з ресторану забирають волонтери фонду місцевого футбольного клубу FC Köln і благодійна організація “Друзі кельнських вулиць і їх жителів”. Декількома машинами вони розвозять їжу вулицями міста.

Одного разу Даніель разом з волонтерами відправився роздавати їжу. Для нього, як для шеф-кухаря, вважлива думка кожного свого клієнта, навіть якщо він безхатченко.
Можливо вони не розуміються на високій кухні й не чули про “Мишлен”, але шеф-кухар повинен завжди тримати марку.