“Краса врятує світ” безсмертна крилата фраза, яка вирвана з діалогу Іполита Терентьєва з Мишкіним в романі “Ідіот” Ф. Достоєвського. Це князь сказав, що світ врятує краса. Але Федір Михайлович мав на увазі душевну, внутрішню наповненість людини її позитивні думки, любов до ближнього і всього на землі, – жити з чистою душею. А в “бісів” сенс цієї фразу Федір Михайлович Достоєвський вклав в інший вираз: “некрасивість вб’є” (під “некрасиво” розуміється – егоїзм, байдужість, озлобленість і т.д.).

З часом фразу інтерпретували й підмінили поняття. Крилатий вираз набув нового розуміння і став застосовуватись до краси фізичної. Але це велика помилка. Слід уважно читати класика. Федір Михайлович був людиною високодуховною. Він вважав, що краса є у кожному з нас, слід тільки це зрозуміти та вміти її бачити.

Звичайно, в людині має бути все прекрасне, але душа – особливо. Духовний світ людини, її внутрішня краса набагато важливіша за прекрасну зовнішність. Наприклад, сьогодні, люди часто звертають увагу саме на зовнішній вигляд, аж потім на внутрішню красу.

Наші мудрі пращурі вважали, щоб зрозуміти людину і пізнати її, треба зазирнути в її очі, які є дзеркалом душі. Саме в них можна прочитати істину і побачити найпотаємніше. Краса, має набагато ширше розуміння – це навколишній світ, природа, мистецтво, людські стосунки, синє небо, весняні квіти, слова матері, дитячий сміх.

Як бачимо, краса – поняття неоднозначне і воно не є чимось єдино-конкретним. Погляньте навкруги. Треба тільки вміти дослухатись до свого серця та душі. Тільки, добро, душевність і розуміння – врятує світ, а простіше – нас від саморуйнування…

Тож, озирнімося навкруги й спробуємо разом зробити світ кращим. Для цього потрібно часточку любові кожного з нас і тоді, дійсно, – “Краса врятує світ”.