Українці завжди шанували традиції та свята. Наразі розпочалась Масляна неділя.

Дата святкування Масляної щорічно змінюється – її відзначають в останній тиждень перед початком Великого посту. Цього року свято триватиме від сьогодні, 28 лютого, –  до 6 березня.

Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття хрещення  Русі в 988 р.

На масляну прийнято пекти млінці, які печуть кожного дня з понеділка. Народ влаштовував гуляння:  танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Триває масляна тиждень.

Історія свята

Свято Масляної досить давнє і бере свій початок  задовго до хрещення. Частина традицій Масляної пов’язана з язичницькими звичаями давньослов’янських народів. У давні часи Масляна символом  весняного рівнодення, коли ніч ставала коротшою, а день довшим. Зазвичай цей момент випадав на 20-21 березня, і бог Ярило, що символізує Сонце, починав розтоплювати кучугури.

У XVII столітті Масляну стали святкувати  7 днів. Православна церква поступово визнала свято і  приурочила до Великого посту, перенісши приблизно на два тижні тому. Так це свято стало православним, зберігши язичницькі риси.

Традиції святкування Масляної

Святкувати Масляну стали  з понеділка до неділі і кожен день прийнято проводити по-своєму, дотримуючись традиції наших предків.

Що треба робити

Понеділок – «Зустріч Масляної». Символізує приход Масляної.  У цей день прийнято починати пекти млинці. Перший млинець традиційно віддавали бідним і нужденним. Також наші предки робили опудало, яке робили з лахміття і виставляли на селі. Весь тиждень воно стояло на загальному огляді, а потім його спалювали.

Вівторок – “Заграші”. Веселий і активний день. Молодь каталась гна санчатах, ковзанах, сніжки. Під час цих забав хлопці приглядалися до наречених.

Середа – «Ласун». Цього дня кликали в будинок гостей. Їх пригощали млинцями, медовими пряниками та пирогами. У середу було прийнято пригощати млинцями своїх зятів, звідси пішов вираз «Прийшов зять, де сметани взяти?». Також проводилися кінні перегони та кулачні бої.

Четвер – “Широкий розгуляй”. День, коли продовжувались вуличні. Господині пекли вироби у формі птахів, які сиволізують ластівку, яка має пришвидшити прихід весни.  Цього дня заборонялося шити.

П’ятниця – «Тещини вечірки». У цей день затті запрошували тещу до своєї оселі та пригощали смачними млинцями.

Субота – «Посиденьки Золовки». У суботу було прийнято запрошувати в гості золовку (сестру чоловіка) та вручати їй подарунок, а також просто відвідувати родичів та друзів.

Неділя – «Прощена неділя». День, коли  люди прощалися із зимою, проводжали Масляну. Спалювання опудала символізувало прощання з зимою.  У церквах  відбувалося богослужіння,  що передують Великому посту.  Цього дня просили  у знайомих та рідних вибачення за образи, що накопичилися за весь рік. Люди відвідували могили родичів і приносити їм як частування млинці. Люди парилися в лазнях, щоби змити гріхи.

В останній день святкового тижня наші пращури традиційно спалювали опудало.

Прикмети на Масляну

  • Люди завжди намагалися пекти якнайбільше млинців, адже існує прикмета, що кількість млинців прямо пропорційна кількості грошей та інших багатств. Особливо цінувалися в цей час несподівані гості – люди вірили, що це принесе до будинку багато щастя та радості.
  • Пригощатися млинцями потрібно тільки руками, тому що протикання частування столовими приладами може спричинити неприємності.
  • Нічого не шкодували люди цього дня і без жалю викидали старі речі, адже існує прикмета, що викинуті на Масляну речі обов’язково повернуться обновками.
  • На масляному тижні люди будували прогнози погоди на цілий рік. Наприклад, млинець завжди прирівнювався до сонечка. Так ось, скільки млинців спіче господиня, стільки сонячних днів треба чекати на рік. Якщо перед Масляною йшов дощ, то очікувалася багата на гриби осінь, а мороз передвіщав сонячне літо.
  • Перший випечений млинець не їли, а “жертвували” душам померлих родичів. З цією метою його ставили біля вікна чи пригощали жебраків, просячи згадати рідню, і навіть пригощали птахів.
  • Останній млинець також не їдять, а зберігають до прощеної неділі, щоб сховати його в масляниче опудало або одяг, а потім спалити.

В які прикмети вірили наші предки:

  • Якщо млинці вдалися – то рік принесе процвітання, кому – чекай лиха;
  • Чим смачніше вийшли млинці на Масляну, тим більше буде грошей і благополучніше життя;
  • Млинці символізують Сонце, тому один млинець дорівнював одному ясному і теплому дню. Чим більше приготовлено млинців, тим краще погода;
  • У середу тещі необхідно запросити свого зятя і спекти для нього млинці. Якщо частування йому сподобаються, отже, її дочка буде щасливою;
  • Дощ чи мокрий сніг на Масляну – восени грибів буде багато, якщо ж холоду – літо спекотне зустрічай;
  • Непрохані гості на Масляну – на щастя;
  • Чим більше частування на столі, тим життя буде кращим;
  • Якщо на Масляну спалити (або викинути) непридатні речі – чекай на нових;
  • Якщо у Прощену неділю людина знайде у собі сили пробачити, то зможе життя змінити;
  • На Масляну було прийнято кататися на гойдалці. Вважалося, що той, хто найвище злетить, стане найщасливішим у нинішньому році. Те саме з катанням з гірки – хто далі за всіх поїде, тому посміхнеться успіх.

GoodMorningUA.NEWS