Особисті кордони – термін, який все частіше зустрічається у спілкуванні. Що це таке, чи кожен з нас володіє вмінням вистроїти їх та як правильно це робити, щоб залишатись у гармонії не тільки з тими, хто нас оточує, а й з самими собою, поговоримо зараз.

Тож, особисті кордони – це розуміння свого «я», своїх переконань, поглядів, інтересів, цінностей. Це стан, у якому вам комфортно, це про те, як з вами не треба, а як можна.
Для кожного вони свої, тому іноді так важко порозумітися. Наприклад, для кращої подруги увійти у кімнату не постукавши або ж прийти у гості без дзвінка – це норма, а для вас – ні. Ваш колега спокійно реагує на те, що хтось без дозволу забирає зі столу ручку, а вас це дратує. Таких прикладів можна навести велику кількість.

Зрозуміти чи порушені ваші кордони особистості легко.
Роздратування, злість та агресія – це яскраві «симптоми» того, що кордони треба встановлювати.
До того ж, всі ці емоції відчуваються не до якоїсь конкретної людини, а до себе.

Невміння відмовляти, робити те, що не входить зараз у ваші плани та взагалі незручно – шлях до депресій, нервових зривів і маніпуляцій вами.

Головна проблема – це нерозуміння, де закінчуються кордони, адже вони невидимі, їх не можна окреслити на папері чи навколо себе, щоб рідні, друзі та колеги зрозуміли, де ваше «так», а де – «ні», де закінчується одна людина і починається інша. Саме тому виникає так багато конфліктів та непорозумінь, особливо, у приватному житті. Адже на роботі ми ще можемо час від часу відстояти свої кордони, а от дома, з близькими, це робити дуже важко.

Як же навчитися вибудовувати особисті кордони?

1. Почати з дрібниць і, можливо, навіть занотувати для себе кілька правил того, як з вами не можна поводитись. Наприклад: «ніхто не має права підіймати на мене руку», «я можу займатися улюбленою справою у свій вільний час», «я маю право спати досхочу у вихідний».

2. Одночасно з цим треба вчитись відмовляти у тих ситуаціях, коли чиясь дія викликає неприємні емоції та роздратування.  Проговорюйте свої відчуття, можливо, з юмором чи м’яко формулюючи свої побажання, але не мовчіть.
Відмовляти – це нормально. Неможливо бути гарним для всіх.Але треба розуміти, що не всі та не завжди зрозуміють вас з першого прохання. Якщо ви були зручні протягом кількох років, то для того, щоб позбутися образу «гарної дівчинки» або ж «невідмовного хлопчика» знадобиться багато часу і не одне повторення чіткого «ні».

3.Цінуйте свій час, це також допомагає зберігати кордони. Не відповідайте на робочі імейли або ж дзвінки клієнтів у позаробочий час.

4. Не заходьте без стуку в кімнату дитини і навчайте її робити так само.

5. Не дозволяйте безпідставно вас критикувати.

6. Відмовтесь від непроханих порад будь-кого. Вмійте чітко казати, що, коли вам буде треба, то ви запитаєте.

7. Ніякого читання особистого листування.

Але головне – будьте гнучкими. Обирайте реакції в залежності від ситуації та людини, що поряд з вами, поважайте себе та інших, приймайте людей різними та пам’ятайте про те, що іноді дійсно бувають ситуації, коли можна поступитися особистими кордонами і, впевнена, що ви це відчуєте інтуїтивно.

Юлія Короткова

GoodMorningUA.News