Свято встановлене згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.

Кирило і його старший брат Мефодій родом з македонського міста Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція). За походженням болгари. Кирило здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя і згодом працював патріаршим бібліотекарем та викладав філософію. Потім перебував на дипломатичній службі. Мефодій був військовим, правителем однієї зі слов’янських областей поблизу Солуня. Але служба його не вдовольняла і він йде у ченці та ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.

Згодом брати об’єдналися задля просвітницької діяльності. Вони займаються перекладом слов’янською мовою богослужебних книг, пишуть оригінальні твори та проповідують православ’я.

Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє.

На початок ХІ ст. на Русі використовувалися дві системи письма – кирилиця і глаголиця, автором якої вважають Кирила. Її літери переважно пов’язані з грецьким алфавітом. Згодом глаголиця лягла в основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських народів. Відомо, що донедавна кирилицею послуговувалися румуни й молдавани, але потім вони перейшли на латиницю. Спроби (в т.ч. силоміць) запровадити замість кирилиці латиницю на західноукраїнських землях (у Галичині в ХІХ ст., у Закарпатті – на початку ХХ ст.) були відкинуті.

Деякі історики схильні вважати, що саме з Болгарії, після прийняття християнства, у 988 році, прийшла кирилиця на землі Київської Русі. Звідти походять і церковні старослов’янські богослужні книги.

Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–1057 років. Щороку 24 травня в усіх слов’янських країнах вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія, а також День слов’янської писемності та культури.