День Святого Миколая, Новий рік, Різдво, привітання рідних та близьких, ялинка, подарунки, хлопавки та кулі – атмосфера свята та веселощів несе в кожен будинок щастя та радість. Саме у зимові свята сімейні традиції відчуваються найбільше. У ці дивовижні дні ми щасливі, спокійні та маємо можливість присвятити час не лише щоденним справам.

Підготовка подарунків, складання святкового меню, покупка та прикрашання ялинки, запах мандарин, солодощі, новорічні фільми та святкова музика – такі приємні складові прийдешніх свят.
Іноді здається, що все це якісь неважливі та застарілі дії, яких можна позбутися. Але ж, саме завдяки ним ми відчуваємо себе у цей період по-дитячому: зацікавленими, в очікуванні див та виповнення найзаповітніших мрій.

СІМЕЙНІ ТРАДИЦІЇ – ЧАСТИНА КУЛЬТУРИ

Безсумніву – так!  Без них просто неможливо відчувати себе надійно у цьому мінливому світі.
Моє дитинство було сповнене традиціями. Щовечора ми з батьками обов’язково вечеряли разом за невеликим столиком у кухні та обмінювались подробицями дня, що минає. Іноді ці розмови були веселими, іноді – про наболіле. Головне, кожен з нас відчував, що поки ми разом, все буде добре.

Культура, як і сімейні традиції зароджуються з малечку

Зранку до школи мене проводжала мама. Без її: «Будь уважною та не хвилюйся», здається, я не вийшла з дому жодного разу.
Взагалі, зустрічати та проводжати кожного члена сім’ї – було (та і є досі) нашою неухильною традицією.
Щороку, на мій день народження, я знаходила купу подарунків, що були розкладені на великому письмовому столі. Їх можна було розглядати та розбирати протягом цілої години, а ввечері, саме у точний час мого народження, задмухувала свічки на святковому торті.

Таких маленьких, але таких важливих традицій в моєму житті було багато. Тож, коли сім років тому у моєму рідному місті трапилася справжня війна, а нам з батьками довелося бігти від неї в інше місто майже без нічого, справитися з депресією та страхом невідомості допомогли наші традиції.

Це єдине, що ми змогли забрати з собою і пронесли крізь життя.  
Ці ж традиції я намагаюсь продовжувати вже у власній сім’ї та привчаю до них свого маленького сина: зустрічати татка з роботи, проводити разом вихідні, вечеряти втрьох, обмінюватись новинами дня, готуватись до свят, прикрашати ялинку, робити фотосесії у важливі дати.

Дісципліна і правила поведінки закладені батьками  у дитинстві, допоможуть  у майбутньому відчувати себе надійно та спокійно. Я довго не могла зрозуміти, чому ж мій малюк кожного разу, виходячи на прогулянку, наполегливо тягне саме у ті місця, де ми вже були раніше. Виявилось, що так він створює для себе безпеку та спокій: я знаю, чого чекати від цієї прогулянки, відтак, я відчуваю себе впевнено і спокійно.

Сімейні психологи трактують традиції, як прийняті в сім’ї норми, манери поведінки, звичаї та погляди, що передаються з покоління в покоління та мають символічне значення для всіх членів сім’ї. Саме тому наявність сімейних традицій свідчить про те, що сім’я згуртована, а от відсутність говорить про те, що сім’я роз’єднана та у неї немає відчуття спільності.

Традиції – основа сімейних відносин. Їх необхідно створювати: спільні перегляди фільмів у суботні вечори, піца у п’ятницю, як смачне закінчення тижня, або ж морозиво у кафешці поруч з домом, сімейні прогулянки, спільне приготування смаколиків.

Придумати та ввести такі невеличкі ритуали легко. 
Почніть вже сьогодні й, можливо, життя вашої сім’ї стане більш яскравим і позитивним, а відносини – теплішими.

Юлія Короткова

GoodMorningUA.News